Угорський район. Нові загрози для Закарпаття

Українсько-угорський конфлікт триває і при новій владі

В Україні багато говорять про нібито створення “угорського” району в Закарпатті в рамках адміністративно-територіальної реформи, але чи справді йдеться про якийсь особливий район.

 
Проблеми у відносинах з Угорщиною – давній головний біль України. Посварив сусідні країни український мовний закон. Будапешт вважає, що він утискає права угорців на Закарпатті, які не особливо хочуть знати українську мову. Через конфлікт Угорщина блокує відносини України з НАТО, дуже важливі для Києва відносини. Новий міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, незважаючи на карантин, поїхав в Будапешт домовлятися про перезавантаження відносин. Після чого в Україні поповзли чутки про можливу появу так званого “угорського району” на Закарпатті, який об’єднає в собі всі землі, на яких компактно проживають угорці.
 
Корреспондент.net розбирався в українсько-угорських відносинах і загрозах “угорського району”.
 
 
Рано кричати “зрада”?
 
В Україні повним ходом йде адміністративно-територіальна реформа. В її рамках Кабінет міністрів запропонував створити новий Берегівський район в Закарпатській області на кордоні з Угорщиною.
 
Після цього відразу почалися розмови, що в Україні створюють “угорський район на догоду Орбану”. Але, насправді, Берегівський район в Україні існує і зараз. У новий район пропонується додати ще і нинішній Виноградівський район. Так ось, якщо в “старому” Берегівському районі угорці складають 76% населення. То в новому, укрупненому Берегівському районі частка угорців скоротиться з 76% до 43%. Тобто їх стане менше, ніж зараз.
 
У підсумку, поки в Україні сперечаються через “угорський район”, самі угорці також виступають проти такої реформи.
 
Угорці хотіли б створити на Закарпатті Притисянський (від назви річки Тиса, уздовж якої проживають закарпатські угорці) район. Він би включав окремі території шести сучасних районів Закарпаття – Ужгородського, Берегівського, Мукачівського, Виноградівського, Хустського і Тячівського. Таким чином об’єднувалася б велика частина всіх угорських сіл Закарпаття. Але на такий варіант в українському уряді йти не збираються.
 
 
Питання НАТО
 
З районом розібралися, що з НАТО? Нещодавно Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО. Це найважливіший крок для нашої країни. Далі – тільки членство.
 
Хоча НАТО надало Україні новий статус, Угорщина все одно не зняла свою блокаду зустрічей комісії Україна-НАТО. Виходить, що Будапешт дав згоду на підвищення партнерства НАТО з Україною, інакше б рішення просто не пройшло, але і далі блокує в НАТО зустрічі з Україною.
 
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що рішення щодо України в НАТО блокує українське освітнє законодавство і наш закон про мову.
 
“Угорщина чекає вирішення проблем з питанням освіти і законом про використання державної мови. Тоді ми не будемо вже блокувати те, що блокуємо у зв’язку з НАТО”, – заявив угорський чиновник.
 
Утім, угорський міністр наголосив на прагненні зняти обмеження. “Ми не хочемо зберігати блокування, наша мета – досягти домовленостей”, – пояснив він.
 
 
Грані компромісу
 
Зміна нинішньої редакції законів про мову і про освіту буде різко негативно зустрінута всередині України. Якщо українська влада піде на це, то фактично піддасться ультиматумам Угорщини, а це явно слабка позиція.
 
На думку українських експертів, вихід із кризи можливий, якщо Україна та Угорщина домовляться спільно розвивати білінгвальну (двомовну) освіту для угорців, а Міносвіти України погодиться, що двомовне (державною та мовами ЄС) викладання частини предметів буде зараховуватися як викладання українською.
 
Цілком імовірно, що в пакеті домовленостей можуть бути також питання подвійного громадянства, закону про національні меншини і адміністративно-територіальної реформи на Закарпатті.
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *