Водна суперечка: чи відновить Україна водопостачання до Криму?

Фото: DPA Північно-Кримський канал після перекриття води. Фото зроблене у квітні 2014 року

Новий український прем’єр Шмигаль збурив громадськість суперечливими заявами про відновлення водопостачання до окупованого Криму через Північно-Кримський канал. DW з’ясовувала, чи є в такої ідеї реальна перспектива.

Новий прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у другий день роботи на посаді вже встиг збурити українську громадськість суперечливими заявами про можливість відновити водопостачання до окупованого Криму через Північно-Кримський канал. “Ми хотіли би подавати воду нашим громадянам (у Криму. – Ред.), але не можемо і не маємо технічної змоги робити цього до деокупаціі півострова та повернення його до складу України”, – роз’яснив він зрештою свою позицію у Facebook у п’ятницю, 6 березня.

Подачу води до Криму українська влада припинила ще у 2014 році відразу після анексії Росією півострова. Якщо за шість років Кремлю вдалося налагодити транспортне сполучення та подачу електроенергії до Криму з російської території, то відновити регулярне постачання на півострів прісної води – ні. Зробити це неможливо без рішення української влади, оскільки дніпровська вода в окупований Крим може надходити лише через Північно-Кримський канал, який проходить територією Херсонської області. До анексії материкова Україна забезпечувала до 85 відсотків потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом.

Критична межа

Усі ці шість років канал перекритий у напрямку Криму. А мешканці півострова дедалі більше відчувають нестачу води. На початку лютого голова підконтрольного Москві Держкомітету з водного господарства та меліорації Криму Ігор Вайль повідомив, що питної води в Сімферополі залишилося максимум на 90-100 днів. Очільниця окупаційної адміністрації Сімферополя Олена Проценко повідомляла, що заради економії води сімферопольцям будуть давати гарячу воду тільки по вихідних.

“Людей закликають менше користуватись водою у побуті. Нещодавно окупаційна влада робила рейди по банях, автомийках, салонах краси з вимогою закрити підприємства через дефіцит води. Про це повідомляють нам наші кримські татари”, – розповів DW заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради Ахтем Чийгоз.

Якою є реальна ситуація з водопостачанням у Криму, на цей момент сказати важко. У Кримській правозахисній групі DW повідомили, що в Ялті немає перебоїв з водою, оскільки місто живиться з артезіанських свердловин. Натомість із північного Криму, де мала б найгостріше відчуватися нестача води, звернень та скарг до цієї організації про перебої з водопостачанням поки що не надходило.

Пошук компромісних моментів по Криму

З боку представників парламентської монобільшості у Києві від початку року неодноразово лунали ідеї відновити постачання води в Крим задля поповнення українського бюджету. Голова бюджетного комітету Верховної Ради, депутат з фракції “Слуга народу” Юрій Аристов в коментарі програмі “Схеми” Радіо Свободи визнав, що під час формування бюджету на 2020 рік справді обговорювалася ідея продавати воду на анексований Росією український півострів. А голова парламентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія в ефірі телеканалу “Прямий” заявляв, що пішов би на відновлення подачі води в анексований Крим в обмін на виведення російських військ з Донбасу. При цьому зазначивши, що це його особиста позиція.

Депутати Верховної Ради з комітету з питань прав людини у лютому провели виїзне засідання в Херсонські області, відвідавши й Північно-Кримський канал. У виїзному засіданні взяв участь і Ахтем Чийгоз, який повідомив, що за підсумками засідання депутати ухвалили відповідну заяву. “Там записано, що питання водопостачання Криму не може розглядатися, допоки Крим незаконно анексований Росією”, – сказав Чийгоз і наголосив, що жодні інші умови для пуску води у Північно-Кримський канал неприйнятні. За його словами, є імовірність, що Росія може запропонувати обміняти незаконно ув’язнених кримських татар на пуск дніпровської води.

Вода як останній козир

Такі та подібні контраверсійні ідеї як з російського, так і з українського боку з’являються через відсутність в української влади чіткої стратегії щодо Криму та його деокупації, вважає експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління Інституту чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смелянський. На його думку, дніпровська вода для Криму, по суті, залишилася єдиним “козирем” України в переговорах з Росією щодо повернення півострова. Саме тому українська влада не повинна спекулювати цією темою, а виробити і затвердити стратегію, як можна скористатися цим “козирем”.

“Якщо в районі Ялти є артезіанські свердловини, то північний Крим – Керч, Феодосія, Євпаторія, Севастополь – дуже залежать від води з Північно-Кримського каналу”, – каже Смелянський. За його оцінками, зараз півострів повернувся до стану засушливих 1950-х років. “Зникли цілі сільськогосподарські галузі. Тому Росія конче хоче вирішити питання з водою”, – зазначає він.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/4201479-vodna-superechka-chy-vidnovyt-ukraina-vodopostachannia-do-krymu

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *